Я просто не могу поверить, что решусь рассказать это всем. Но, почему бы и нет? Может быть, мой опыт поможет кому-то избежать того, через что я прошла.
Все началось так невинно. Я батонилась по целым дням, ничем не занимаясь, в своей хате. Я чувствовала, как мои мысли постепенно переходят в туман, а все вокруг становится нереальным. В этом состоянии я и раскумаривала свою новую жизнь. Я была никим и ничем, но в это время я почувствовала себя настоящей красоткой. Лицо, как из журнала, и тело, которым можно было завидовать. Как же я ошибалась.
Однажды, мой дружок предложил мне попробовать закладки, и я решилась на этот шаг. Я думала, что это будет всего лишь одноразовое развлечение, но я ошибалась. Я оказалась в паутине наркотиков, из которой выбраться было невозможно. Закладки стали моими лучшими друзьями и худшими врагами одновременно. Они проникали в каждую клеточку моего тела и управляли всеми моими мыслями.
После некоторого времени, закладки перестали приносить мне удовольствие. Я стала искать что-то более сильное, что могло бы утолить мою жажду ощущений. В поисках этого я прокололась на крэку. Это было нечто невероятное – я чувствовала себя на вершине мира. Но эти впечатления были лишь временными. После каждого нового применения, я чувствовала, что еще больше теряю себя.
Вскоре я осознала, что наркотики не только лишают меня яркой внешности, но и разрушают мое внутреннее состояние. Побочки от моего увлечения стали явными: сонливость, потеря аппетита, проблемы со здоровьем.
Однажды, я встретила парня, который также был погружен в этот мир. Он рассказал мне о новом виде наркотика – ice-o-lator. Я тут же приобрела этот вид гашиша и прониклась им. Наркотик взял верх надо мной, а я стала еще больше отдаляться от реальности. Я была лишь тенью того, кем раньше была. Это было самое трудное решение, которое я принимала в жизни.
Сегодня я счастлива и горжусь собой. Жизнь, которую я веду сегодня, ничем не сравнима с тем, что было раньше. Никогда не бросайте свою жизнь на порушку зависимости. Помощь всегда есть, и стоит только попросить о нее. Найдите настоящую красоту и счастье в любви, семье и достойном труде. Будьте сильными и никогда не опускайте руки. Ваша жизнь ценна!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
